добродій
/[dɔbroˈdʲii̯]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.An ill-intentioned, detestable person.
- 2.A person who commits good acts; a benefactor.
- 3.A man.
- 4.A man.
Forms
- добро́дійcanonical • masculine • person
- dobródijromanization
- добро́діяgenitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | добро́дій | добро́дії |
| Genitive | добро́дія | добро́діїв |
| Dative | добро́дію, добро́дієві | добро́діям |
| Accusative | добро́дія | добро́діїв |
| Instrumental | добро́дієм | добро́діями |
| Locative | добро́дію, добро́дієві, добро́дії | добро́діях |
| Vocative | добро́дію | добро́дії |
Nominative
Singular
добро́дій
Plural
добро́дії
Genitive
Singular
добро́дія
Plural
добро́діїв
Dative
Singular
добро́дію, добро́дієві
Plural
добро́діям
Accusative
Singular
добро́дія
Plural
добро́діїв
Instrumental
Singular
добро́дієм
Plural
добро́діями
Locative
Singular
добро́дію, добро́дієві, добро́дії
Plural
добро́діях
Vocative
Singular
добро́дію
Plural
добро́дії