відчепитися
/[ʋʲid͡ʒt͡ʃeˈpɪtesʲɐ]/
Ukrainianverb
Definitions
- 1.to unhook oneself, to unhitch oneself
- 2.to leave alone, to lay off (to stop bothering)
- 3.to cut oneself loose (to free oneself)
Forms
- відчепи́тисяcanonical • perfective
- vidčepýtysjaromanization
- відчі́плюватисяimperfective
- відчіпля́тисяimperfective
- відче́плюватисяimperfective • rare
- 4cclass
- відчепи́тисяinfinitive • perfective
- відчепи́тисьinfinitive • perfective
- відчепи́тьсяinfinitive • perfective
- -active • perfective • present
- -active • past • perfective
- -passive • perfective • present
- -passive • past • perfective
- -adverbial • perfective • present
- відчепи́вшисьadverbial • past • perfective
- -first-person • perfective • present • singular
- відчеплю́сяfirst-person • future • perfective • singular
- відчеплю́сьfirst-person • future • perfective • singular
- -perfective • present • second-person • singular
- відче́пишсяfuture • perfective • second-person • singular
- -perfective • present • singular • third-person
- відче́питьсяfuture • perfective • singular • third-person
- -first-person • perfective • plural • present
- відче́пимсяfirst-person • future • perfective • plural
- відче́пимосяfirst-person • future • perfective • plural
- відче́пимосьfirst-person • future • perfective • plural
- -perfective • plural • present • second-person
- відче́питесяfuture • perfective • plural • second-person
- відче́питесьfuture • perfective • plural • second-person
- -perfective • plural • present • third-person
- відче́плятьсяfuture • perfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- відчепі́мсяfirst-person • imperative • plural
- відчепі́мосяfirst-person • imperative • plural
- відчепі́мосьfirst-person • imperative • plural
- відчепи́сяimperative • second-person • singular
- відчепи́сьimperative • second-person • singular
- відчепі́тьсяimperative • plural • second-person
- відчепи́всяmasculine • past • singular
- відчепи́всьmasculine • past • singular
- відчепи́лисяmasculine • past • plural
- відчепи́лисьmasculine • past • plural
- відчепи́ласяfeminine • past • singular
- відчепи́ласьfeminine • past • singular
- відчепи́лисяfeminine • past • plural
- відчепи́лисьfeminine • past • plural
- відчепи́лосяneuter • past • singular
- відчепи́лосьneuter • past • singular
- відчепи́лисяneuter • past • plural
- відчепи́лисьneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:відчепи́тися, відчепи́тись, відчепи́ться
| I | - |
| you (sg) | - |
| he/she/it | - |
| we | - |
| you (pl) | - |
| they | - |
I
-
you (sg)
-
he/she/it
-
we
-
you (pl)
-
they
-
Other Forms
gerund:-, відчепи́вшись
Full conjugation of відчепитися →