полігон
/[pɔlʲiˈɦɔn]/
Ukrainiannoun
Definitions
- 1.proving ground
- 2.an open space for the construction of prefabricated reinforced-concrete structures (or their elements)
- 3.polygon
Forms
- поліго́нcanonical • inanimate • masculine
- polihónromanization
- поліго́нуgenitive
| Case | Singular | Plural |
|---|---|---|
| Nominative | поліго́н | поліго́ни |
| Genitive | поліго́ну | поліго́нів |
| Dative | поліго́нові, поліго́ну | поліго́нам |
| Accusative | поліго́н | поліго́ни |
| Instrumental | поліго́ном | поліго́нами |
| Locative | поліго́ні | поліго́нах |
| Vocative | поліго́не | поліго́ни |
Nominative
Singular
поліго́н
Plural
поліго́ни
Genitive
Singular
поліго́ну
Plural
поліго́нів
Dative
Singular
поліго́нові, поліго́ну
Plural
поліго́нам
Accusative
Singular
поліго́н
Plural
поліго́ни
Instrumental
Singular
поліго́ном
Plural
поліго́нами
Locative
Singular
поліго́ні
Plural
поліго́нах
Vocative
Singular
поліго́не
Plural
поліго́ни