мітити
/[ˈmʲitete]/
Ukrainianverb
Definitions
- 1.to mark, to label
- 2.to aim
- 3.to aspire, to aim (for position, post, job)
- 4.to intend
Forms
- мі́титиcanonical • imperfective
- mítytyromanization
- помі́титиperfective
- 4aclass
- мі́титиimperfective • infinitive
- мі́титьimperfective • infinitive
- -active • imperfective • present
- -active • imperfective • past
- -imperfective • passive • present
- мі́ченийimperfective • passive • past
- impersonal: мі́ченоimperfective • passive • past
- мі́тячиadverbial • imperfective • present
- мі́тившиadverbial • imperfective • past
- мі́чуfirst-person • imperfective • present • singular
- бу́ду мі́титиfirst-person • future • imperfective • singular
- бу́ду мі́титьfirst-person • future • imperfective • singular
- мі́титимуfirst-person • future • imperfective • singular
- мі́тишimperfective • present • second-person • singular
- бу́деш мі́титиfuture • imperfective • second-person • singular
- бу́деш мі́титьfuture • imperfective • second-person • singular
- мі́титимешfuture • imperfective • second-person • singular
- мі́титьimperfective • present • singular • third-person
- бу́де мі́титиfuture • imperfective • singular • third-person
- бу́де мі́титьfuture • imperfective • singular • third-person
- мі́титимеfuture • imperfective • singular • third-person
- мі́тимfirst-person • imperfective • plural • present
- мі́тимоfirst-person • imperfective • plural • present
- бу́демо мі́титиfirst-person • future • imperfective • plural
- бу́демо мі́титьfirst-person • future • imperfective • plural
- мі́титимемоfirst-person • future • imperfective • plural
- мі́титимемfirst-person • future • imperfective • plural
- мі́титеimperfective • plural • present • second-person
- бу́дете мі́титиfuture • imperfective • plural • second-person
- бу́дете мі́титьfuture • imperfective • plural • second-person
- мі́титиметеfuture • imperfective • plural • second-person
- мі́тятьimperfective • plural • present • third-person
- бу́дуть мі́титиfuture • imperfective • plural • third-person
- бу́дуть мі́титьfuture • imperfective • plural • third-person
- мі́титимутьfuture • imperfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- мі́тьмоfirst-person • imperative • plural
- мітьimperative • second-person • singular
- мі́тьтеimperative • plural • second-person
- мі́тивmasculine • past • singular
- мі́тилиmasculine • past • plural
- мі́тилаfeminine • past • singular
- мі́тилиfeminine • past • plural
- мі́тилоneuter • past • singular
- мі́тилиneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:мі́тити, мі́тить
| I | мі́чу |
| you (sg) | мі́тиш |
| he/she/it | мі́тить |
| we | мі́тим, мі́тимо |
| you (pl) | мі́тите |
| they | мі́тять |
I
мі́чу
you (sg)
мі́тиш
he/she/it
мі́тить
we
мі́тим, мі́тимо
you (pl)
мі́тите
they
мі́тять
Other Forms
gerund:мі́тячи, мі́тивши