вітати
/[ʋʲiˈtate]/
Ukrainianverb
Definitions
- 1.to greet, to hail, to salute
- 2.to welcome
- 3.to congratulate
Forms
- віта́тиcanonical • imperfective
- vitátyromanization
- привіта́тиperfective
- 1aclass
- віта́тиimperfective • infinitive
- віта́тьimperfective • infinitive
- -active • imperfective • present
- -active • imperfective • past
- -imperfective • passive • present
- -imperfective • passive • past
- віта́ючиadverbial • imperfective • present
- віта́вшиadverbial • imperfective • past
- віта́юfirst-person • imperfective • present • singular
- бу́ду віта́тиfirst-person • future • imperfective • singular
- бу́ду віта́тьfirst-person • future • imperfective • singular
- віта́тимуfirst-person • future • imperfective • singular
- віта́єшimperfective • present • second-person • singular
- бу́деш віта́тиfuture • imperfective • second-person • singular
- бу́деш віта́тьfuture • imperfective • second-person • singular
- віта́тимешfuture • imperfective • second-person • singular
- віта́єimperfective • present • singular • third-person
- бу́де віта́тиfuture • imperfective • singular • third-person
- бу́де віта́тьfuture • imperfective • singular • third-person
- віта́тимеfuture • imperfective • singular • third-person
- віта́ємfirst-person • imperfective • plural • present
- віта́ємоfirst-person • imperfective • plural • present
- бу́демо віта́тиfirst-person • future • imperfective • plural
- бу́демо віта́тьfirst-person • future • imperfective • plural
- віта́тимемоfirst-person • future • imperfective • plural
- віта́тимемfirst-person • future • imperfective • plural
- віта́єтеimperfective • plural • present • second-person
- бу́дете віта́тиfuture • imperfective • plural • second-person
- бу́дете віта́тьfuture • imperfective • plural • second-person
- віта́тиметеfuture • imperfective • plural • second-person
- віта́ютьimperfective • plural • present • third-person
- бу́дуть віта́тиfuture • imperfective • plural • third-person
- бу́дуть віта́тьfuture • imperfective • plural • third-person
- віта́тимутьfuture • imperfective • plural • third-person
- -first-person • imperative • singular
- віта́ймоfirst-person • imperative • plural
- віта́йimperative • second-person • singular
- віта́йтеimperative • plural • second-person
- віта́вmasculine • past • singular
- віта́лиmasculine • past • plural
- віта́лаfeminine • past • singular
- віта́лиfeminine • past • plural
- віта́лоneuter • past • singular
- віта́лиneuter • past • plural
Conjugation
Infinitive:віта́ти, віта́ть
| I | віта́ю |
| you (sg) | віта́єш |
| he/she/it | віта́є |
| we | віта́єм, віта́ємо |
| you (pl) | віта́єте |
| they | віта́ють |
I
віта́ю
you (sg)
віта́єш
he/she/it
віта́є
we
віта́єм, віта́ємо
you (pl)
віта́єте
they
віта́ють
Other Forms
gerund:віта́ючи, віта́вши