чіплятиUkrainian conjugation
“to touch, to bother, to disturb”/[t͡ʃʲiˈplʲate]/imperfective
present
| 1st person singular | чіпля́ю |
|---|---|
| 2nd person singular | чіпля́єш |
| 3rd person singular | чіпля́є |
| 1st person plural | чіпля́єм, чіпля́ємо |
| 2nd person plural | чіпля́єте |
| 3rd person plural | чіпля́ють |
future
| 1st person singular | бу́ду чіпля́ти, бу́ду чіпля́ть, чіпля́тиму |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш чіпля́ти, бу́деш чіпля́ть, чіпля́тимеш |
| 3rd person singular | бу́де чіпля́ти, бу́де чіпля́ть, чіпля́тиме |
| 1st person plural | бу́демо чіпля́ти, бу́демо чіпля́ть, чіпля́тимемо, чіпля́тимем |
| 2nd person plural | бу́дете чіпля́ти, бу́дете чіпля́ть, чіпля́тимете |
| 3rd person plural | бу́дуть чіпля́ти, бу́дуть чіпля́ть, чіпля́тимуть |
past
| masculine singular | чіпля́в |
|---|---|
| feminine singular | чіпля́ла |
| neuter singular | чіпля́ло |
| plural | чіпля́ли |
imperative
| 2nd person singular | чіпля́й |
|---|---|
| 1st person plural | чіпля́ймо |
| 2nd person plural | чіпля́йте |
Other forms
- чіпля́тиcanonical · imperfective
- čipljátyromanization
- 1aclass
- чіпля́тиimperfective · infinitive
- чіпля́тьimperfective · infinitive
- чіпля́ючиadverbial · imperfective · present
- чіпля́вшиadverbial · imperfective · past