відірватисяUkrainian conjugation
“to tear off (to become detached by tearing or ripping)”/[ʋʲidʲirˈʋatesʲɐ]/perfective
Aspect partner: відрива́тися
future
| 1st person singular | відірву́ся, відірву́сь |
|---|---|
| 2nd person singular | відірве́шся |
| 3rd person singular | відірве́ться |
| 1st person plural | відірвемо́сь, відірве́мся, відірвемо́ся |
| 2nd person plural | відірвете́ся, відірвете́сь |
| 3rd person plural | відірву́ться |
past
| masculine singular | відірва́вся, відірва́всь |
|---|---|
| feminine singular | відірва́лася, відірва́лась |
| neuter singular | відірва́лося, відірва́лось |
| plural | відірва́лися, відірва́лись |
imperative
| 2nd person singular | відірви́ся, відірви́сь |
|---|---|
| 1st person plural | відірві́мся, відірві́мося, відірві́мось |
| 2nd person plural | відірві́ться |
Other forms
- відірва́тисяcanonical · perfective
- vidirvátysjaromanization
- відрива́тисяimperfective
- 6°bclass
- відірва́тисяinfinitive · perfective
- відірва́тисьinfinitive · perfective
- відірва́тьсяinfinitive · perfective
- відірва́вшисьadverbial · past · perfective