відриватисяUkrainian conjugation
“to tear off (to become detached by tearing or ripping)”/[ʋʲidreˈʋatesʲɐ]/imperfective
Aspect partner: відірва́тися
present
| 1st person singular | відрива́юся, відрива́юсь |
|---|---|
| 2nd person singular | відрива́єшся |
| 3rd person singular | відрива́ється |
| 1st person plural | відрива́ємся, відрива́ємося, відрива́ємось |
| 2nd person plural | відрива́єтеся, відрива́єтесь |
| 3rd person plural | відрива́ються |
future
| 1st person singular | бу́ду відрива́тися, бу́ду відрива́тись, бу́ду відрива́ться, відрива́тимусь, відрива́тимуся |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш відрива́тися, бу́деш відрива́тись, бу́деш відрива́ться, відрива́тимешся |
| 3rd person singular | бу́де відрива́тися, бу́де відрива́тись, бу́де відрива́ться, відрива́тиметься |
| 1st person plural | бу́демо відрива́тися, бу́демо відрива́тись, бу́демо відрива́ться, відрива́тимемось, відрива́тимемося, відрива́тимемся |
| 2nd person plural | бу́дете відрива́тися, бу́дете відрива́тись, бу́дете відрива́ться, відрива́тиметесь, відрива́тиметеся |
| 3rd person plural | бу́дуть відрива́тися, бу́дуть відрива́тись, бу́дуть відрива́ться, відрива́тимуться |
past
| masculine singular | відрива́вся, відрива́всь |
|---|---|
| feminine singular | відрива́лася, відрива́лась |
| neuter singular | відрива́лося, відрива́лось |
| plural | відрива́лися, відрива́лись |
imperative
| 2nd person singular | відрива́йся, відрива́йсь |
|---|---|
| 1st person plural | відрива́ймося, відрива́ймось |
| 2nd person plural | відрива́йтеся, відрива́йтесь |
Other forms
- відрива́тисяcanonical · imperfective
- vidryvátysjaromanization
- відірва́тисяperfective
- 1aclass
- відрива́тисяimperfective · infinitive
- відрива́тисьimperfective · infinitive
- відрива́тьсяimperfective · infinitive
- відрива́ючисьadverbial · imperfective · present
- відрива́вшисьadverbial · imperfective · past