відкинутисяUkrainian conjugation
“to lean back, to recline”/[ʋʲidˈkɪnʊtesʲɐ]/perfective
Aspect partner: відкида́тися
future
| 1st person singular | відки́нуся, відки́нусь |
|---|---|
| 2nd person singular | відки́нешся |
| 3rd person singular | відки́неться |
| 1st person plural | відки́немся, відки́немося, відки́немось |
| 2nd person plural | відки́нетеся, відки́нетесь |
| 3rd person plural | відки́нуться |
past
| masculine singular | відки́нувся, відки́нувсь |
|---|---|
| feminine singular | відки́нулася, відки́нулась |
| neuter singular | відки́нулося, відки́нулось |
| plural | відки́нулися, відки́нулись |
imperative
| 2nd person singular | відки́нься |
|---|---|
| 1st person plural | відки́ньмося, відки́ньмось |
| 2nd person plural | відки́ньтеся, відки́ньтесь |
Other forms
- відки́нутисяcanonical · perfective
- vidkýnutysjaromanization
- відкида́тисяimperfective
- 3aclass
- відки́нутисяinfinitive · perfective
- відки́нутисьinfinitive · perfective
- відки́нутьсяinfinitive · perfective
- відки́нувшисьadverbial · past · perfective