відбитисяUkrainian conjugation
“to break off (to become detached by breaking or snapping)”/[ʋʲidˈbɪtesʲɐ]/perfective
Aspect partner: відбива́тися
future
| 1st person singular | відіб'ю́ся, відіб'ю́сь |
|---|---|
| 2nd person singular | відіб'є́шся |
| 3rd person singular | відіб'є́ться |
| 1st person plural | відіб'є́мся, відіб'ємо́ся, відіб'ємо́сь |
| 2nd person plural | відіб'єте́ся, відіб'єте́сь |
| 3rd person plural | відіб'ю́ться |
past
| masculine singular | відби́вся, відби́всь |
|---|---|
| feminine singular | відби́лася, відби́лась |
| neuter singular | відби́лося, відби́лось |
| plural | відби́лися, відби́лись |
imperative
| 2nd person singular | відби́йся, відби́йсь |
|---|---|
| 1st person plural | відби́ймося, відби́ймось |
| 2nd person plural | відби́йтеся, відби́йтесь |
Other forms
- відби́тисяcanonical · perfective
- vidbýtysjaromanization
- відбива́тисяimperfective
- 11bclass
- відби́тисяinfinitive · perfective
- відби́тисьinfinitive · perfective
- відби́тьсяinfinitive · perfective
- відби́вшисьadverbial · past · perfective
- одби́тисяalternative · obsolete