випливатиUkrainian conjugation
“to emerge, to surface”/[ʋepɫeˈʋate]/imperfective
present
| 1st person singular | виплива́ю |
|---|---|
| 2nd person singular | виплива́єш |
| 3rd person singular | виплива́є |
| 1st person plural | виплива́єм, виплива́ємо |
| 2nd person plural | виплива́єте |
| 3rd person plural | виплива́ють |
future
| 1st person singular | бу́ду виплива́ти, бу́ду виплива́ть, виплива́тиму |
|---|---|
| 2nd person singular | бу́деш виплива́ти, бу́деш виплива́ть, виплива́тимеш |
| 3rd person singular | бу́де виплива́ти, бу́де виплива́ть, виплива́тиме |
| 1st person plural | бу́демо виплива́ти, бу́демо виплива́ть, виплива́тимемо, виплива́тимем |
| 2nd person plural | бу́дете виплива́ти, бу́дете виплива́ть, виплива́тимете |
| 3rd person plural | бу́дуть виплива́ти, бу́дуть виплива́ть, виплива́тимуть |
past
| masculine singular | виплива́в |
|---|---|
| feminine singular | виплива́ла |
| neuter singular | виплива́ло |
| plural | виплива́ли |
imperative
| 2nd person singular | виплива́й |
|---|---|
| 1st person plural | виплива́ймо |
| 2nd person plural | виплива́йте |
Other forms
- виплива́тиcanonical · imperfective
- vyplyvátyromanization
- ви́плистиperfective
- ви́пливтиperfective
- ви́плинутиperfective · rare
- 1aclass
- виплива́тиimperfective · infinitive
- виплива́тьimperfective · infinitive
- виплива́ючиadverbial · imperfective · present
- виплива́вшиadverbial · imperfective · past